Кроссворд Украинские загадки «Может весть друг прислал»

 1  В полі жовті промінчата Шелестять, немов зайчата, А вусаті ж їхні віти! Що це, друзі? Мабуть… (4)

 3  Навесні старий садок Вкрив барвистий килимок, І над вишнями в гіллі Загули, мов дзвін… (6)

 6  В небі високо між хмар На мотузці він літав. За мотузку потягну Та на землю поверну. Повітряний ... (4)

 7  Запах, колір – все відмінне, Посміхнешся неодмінно. Як серединку кусати, Скривить так, що й не впізнати. (5)

 8  Через воду він проводить, А сам з місця вік не сходить. (4)

 9  Маю плаття золотеньке, Гнучкі, ніжні віти. Кору білу, стан тоненький. Як я звуся, діти? (6)

11 Склав охайненько школяр Ручки, олівці в… (5)

14 Плине він, біжить, минає, Нам його не вистачає. Щойно осінь – вже зима, Ось він був, а вже – нема. (3)

16 Сопе, хропе, часом чхає, Сюди-туди зазирає, На морозі замерзає, Бо одежини не має. (3)

18 Без рук, без ніг, А пнеться на батіг (7)

19 Стружки всюди, не дрівця Від гостріння олівця. Це не ножик та не пилка, А для олівців… (7)

20 І червона, й соковита, Та гірка вона все літо. Припече мороз – вона Стала добра й смачна. (6)

22 Загвинтити швидко дуже З нею легко гвинтик, друже. Відгвинтити також може В будівництві допоможе. (8)

24 У нашої бабусі Сидить дід в кожусі, Проти печі гріється, Без води умиється. (3)

26 Чистить курточку, штанці, Чобітки і сап’янці… Дуже працьовита тітка. Здогадались, хто це? (5)

27 Не розбивши горщика, не з’їси кашки. (5)

28 З небокраю, з-за діброви, Вийшли воли чорноброві: Принесли водиці дзбан, Полили і ліс, і лан. (5)

 1  На дубочку я вродився, На дубочку й оселився. Восени я упаду Та дубочком проросту. (6)

 2  Барилко без обручів, без дна, А в нім два сорти вина. (4)

 4  Найрідніша, наймиліша, Всіх вона нас пестить, тішить, Завжди скрізь буває з нами. Відгадайте, хто це?.. (4)

 5  Може звістку друг прислав? Пошту листоноша клав. В скриньці пильно подивись. Може там чекає...? (4)

 6  Ніде не купиш, На вагах не зважиш, Сам здобуваєш, У комору складаєш. (6)

 9  Щось у небі синім - блим! Розкотився в небі грім Та гуркоче вдалині. Що за дивні ці вогні? (9)

10 Хутко стрибне на папір, І, хоч вір, а хоч не вір, Враз напише нове слово. Ось і рішення готове. Вправно пише у руці, Бачать всі старання ці. (5)

12 На городі нога стоїть, На нозі голова висить. Куди сонце повертається, Туди голова нахиляється. (8)

13 Він жовтенький і сипучий, У дворі лежить у кучі. Якщо хочеш – можеш брати І фортецю будувати. Тільки воду мусиш мати. (5)

15 У ворота він летить, Як зумієш гол забить. Скаче весело по полю, Незамінний у футболі. (3)

17 Стоїть корито, Повне води налите. (6)

21 Коли хочеш ти читати, То повинен мене знати, А коли мене не знаєш, То нічого не вчитаєш. (6)

23 Дуже я потрібна всім: І великим, і малим. Всіх я розуму учу, А сама завжди мовчу. (5)

25 Є і чорна і червона, А поживна ж бо яка! Зветься цей продукт чудовий Не інакше, як … (4)